Я люблю пердіти. Просто пердіти і нюхати свою пердь. Про це навіть в саус парк серія є. Всі люди люблять пердіти і потім нюхати чим та внутрішня атмосфера пахне (а не смердить), що вона нагадує. Тут ви всі згадуєте, що їли сьогодні, що їли вчора і вам здається, що ця пердь збереглася ще зліта, вона вдихнута з чистим кримським повітрям прямотам, біля моря. О, які приємні спогади збуджує пердь!!! Вона така тепла, як кримське повітря і на душі стає тепло. Проте такі спогади здатна визивати лише ваше пердіння, лише ваші запашні гази, а пердіння інших викликає у вас обурення і рвоту в гіпоталамусі. Ви ненавидите пердь інших анонімусів, значить ви - МІЗАНТРОП!!!!!!!!!!111 Я ненавиджу тебе онанімус за твою пердь, за все.
А я люблю обмазываться не свежим говном и дрочить. Каждый день я хожу по земле с черным мешком для мусора и собераю в него все говно которое вижу. На два полных мешка целый день уходит. Зато, когда после тяжёлого дня я прихожу домой, иду в ванну, включаю горячую воду...ммм и сваливаю в нее свое сокровище. И дрочу, представляя, что меня поглотил единый организм говно. Мне вообще кажется, что какашки, умеют думать, у них есть свои семьи, города, чувства, не смывайте их в унитаз, лучше приютите у себя, говорите с ними, ласкайте их.... А вчера в ванной, мне преснился чудный сон, как будто я нырнул в море, и оно прератилось в говно, рыбы, водоросли, медузы, все из говна, даже небо, даже Аллах.